Пермакультура — це філософія дизайну та набір практик, спрямованих на створення стійких і відновлюваних середовищ існування людини шляхом їх моделювання за природними екосистемами. Поєднуючи принципи екології, ландшафтного дизайну та сталого сільського господарства, пермакультура пропонує цілісний підхід до створення стійких і продуктивних ландшафтів. У цьому вступі до пермакультури ми дослідимо її принципи та продемонструємо, як їх можна застосувати в садівництві та ландшафтному дизайні для більш стійкого та гармонійного середовища життя.
Що таке пермакультура?
Пермакультура, поєднання «постійного» та «сільського господарства», була винайдена Біллом Моллісоном і Девідом Холмгреном у 1970-х роках. З тих пір він перетворився на багатогранний підхід до проектування населених пунктів і сільськогосподарських систем, які імітують взаємозв'язки, що зустрічаються в природних екосистемах. За своєю суттю пермакультура прагне створити стабільні, гармонійні та стійкі системи, які задовольняють потреби людини, приносячи користь навколишньому середовищу.
Пермакультурний дизайн керується трьома основними принципами етики: турбота про землю, турбота про людей і справедливий розподіл. Ці етичні принципи втілюються в стратегії та методи дизайну, спрямовані на розвиток різноманітності, оптимізацію ресурсів і мінімізацію відходів.
Принципи пермакультури
1. Спостереження та взаємодія : пермакультура наголошує на важливості спостереження за природними моделями та процесами, щоб краще зрозуміти, як функціонують екосистеми. Взаємодіючи з цими системами, ми можемо розробити втручання, які працюватимуть із властивою природою стійкістю, а не проти неї.
2. Зберігайте та зберігайте енергію : Пермакультура заохочує захоплення та ефективне використання енергії в усіх її формах, таких як сонячне світло, вода та органічні речовини. Цей принцип лежить в основі таких стратегій, як збір дощової води, пасивна сонячна конструкція та енергоефективні технології.
3. Отримайте врожай : проектування для підвищення продуктивності є ключовим аспектом пермакультури. Це передбачає створення систем, які генерують численні корисні результати, а також підтримують екологічну цілісність.
4. Застосовуйте саморегуляцію та приймайте зворотний зв’язок : підтримуючи постійний цикл зворотного зв’язку, системи пермакультури адаптуються та розвиваються, щоб усе більше підвищувати свою продуктивність та сталість.
5. Використовуйте та цінуйте відновлювані ресурси та послуги : пермакультура наголошує на використанні відновлюваних ресурсів і підтримці природних систем для задоволення потреб людини.
6. Не створюйте відходів : Пермакультура прагне створити замкнуті системи, які мінімізують відходи та використовують усі результати як ресурси для нових вхідних ресурсів.
7. Проектування від моделей до деталей : цей принцип передбачає розуміння більших моделей і потоків у природних системах перед проектуванням конкретних компонентів або елементів системи.
8. Інтегруйте, а не відокремлюйте : шляхом створення взаємопов’язаних і взаємовигідних відносин між елементами пермакультурні проекти прагнуть підвищити загальну стійкість і функціональність системи.
Пермакультура в садівництві
Застосовуючи принципи пермакультури в садівництві, мета полягає в тому, щоб створити самодостатню систему, яка не потребує технічного обслуговування, яка виробляє велику кількість їжі, одночасно сприяючи збереженню біорізноманіття та здоров’ю ґрунту. Ключові методи включають:
- Гільдії рослин: концепція гільдій рослин передбачає створення взаємовигідних спільнот рослин, які підтримують ріст одна одної, потреби в поживних речовинах, боротьбу зі шкідниками та інші функції.
- Посадка-компаньйон: вибираючи комбінації рослин, які посилюють ріст одна одної, відлякують шкідників або покращують родючість ґрунту, садівники можуть імітувати природні екосистеми для сприяння здоровим і продуктивним садам.
- Полікультура: на відміну від монокультури, де одна культура вирощується на великій території, полікультура передбачає вирощування кількох культур разом, сприяючи різноманітності та знижуючи ризик втрати врожаю.
- Hugelkultur: ця техніка передбачає створення піднятих грядок, наповнених гнилою деревиною та органічними речовинами, які діють як тривале джерело поживних речовин і вологи для рослин, одночасно покращуючи структуру ґрунту.
Пермакультура в ландшафтному дизайні
Принципи пермакультури також можна застосувати до озеленення для створення екологічно стійких і естетично привабливих відкритих просторів. Міркування пермакультурного озеленення включають:
- Збір води та управління: такі стратегії, як дощові сади, водосховища та функції утримання води, допомагають захоплювати та зберігати дощову воду, зменшуючи потреби в зрошенні та запобігаючи ерозії.
- Їстівний ландшафт: інтеграція їстівних рослин у ландшафтний дизайн не лише забезпечує харчування, але й додає краси та різноманітності відкритим просторам.
- Створення середовища існування дикої природи: використовуючи місцеві рослини та різноманітні середовища існування, пермакультурне озеленення може підтримувати місцеву дику природу та сприяти збереженню біорізноманіття.
- Практики регенерації: акцент на таких практиках, як мульчування, компостування та безобробка садів, допомагає створити здоровий ґрунт і сприяти екологічному балансу в ландшафтних зонах.
Висновок
Пермакультура пропонує цілісну та адаптовану структуру для проектування та управління системами, які відповідають потребам людини, відновлюючи природне середовище. Інтегруючи його принципи в садівництво та озеленення, люди можуть створювати стійкі, стійкі та красиві життєві простори, які приносять користь як людям, так і планеті в цілому.